Шведський журнал, що спеціалізується ну сучасній літературі присвятив номер Україні

Суспільне, посилаючись на сайт видання, повідомляє, що шведський журнал 20TAL присвятив свій новий номер українській літературі та сучасним українським письменникам. Як написано на сайті 20TAL: "№10/11 — найповніший випуск журналу за всю історію. У цьому номері українські письменники пишуть про гумор, поезію, волонтерську роботу, історію, танці, кіно та зображення. Як маленькі радості повсякденного життя та піднесена солідарність повинні мати місце навіть за найжахливіших обставин". 

На обкладинці під фразою, що узагальнює тематику номера "Україна дивиться вперед" (Ukraina blickar framåt) розміщена цитата з інтерв'ю Сергія Жадана: "Говорити про майбутнє — означає вірити в нього" (Att tala om framtiden är att tro pa den).

Втім, для повноцінної розмови про українське літературне сьогодення та його погляд у майбутнє, треба побачити, що було у минулому. Саме тому в номері буде есей української поетеси та літературознавиці Олени Галети "Наднова", в якому буде встановлено причинно-наслідковий зв'язок від української літератури XVIII століття до сучасних письменників. 

Зробила свій вклад у номер й письменниця Оксана Забужко. У своєму есе "Зламана гілка ввечері гойдається" вона написала про українського поета-дисидента Василя Стуса. Есе публікується разом із віршем із посмертного magnum opus Стуса "Палімпсести".

Відкривається випуск інтерв'ю з Сергієм Жаданом про культуру в Харкові під час війни. Є тут й інтерв'ю із поетом Артуром Дронем, сформоване з СМС, якими він обмінювався зі шведською поетесою Ідою Бер’єль: Дронь служить в ЗСУ, зі зв'язком на фронті не дуже. 

Ірина Цілик написала есей "Це не весело, але ми сміємося" про її досвід під час подорожі країною задля викладання та зйомок документального фільму. Є тут й есей її чоловіка Артема Чеха "Гра в одягалки" ("Omklädningslek") про те, як це багато років бути на війні та потім повернутися додому. 

Андрій Любка вторить Цілик й також пише в есеї "Сміятися вміють тільки українці" про те, як чорний та недоречний гумор робить повсякденне життя стерпним.

Арткритикиня Дарія Лисенко розмірковує про плакати Нікіти Тітова. 

Повертаючись до власне літератури, в номері будуть тексти Софії Андрухович, Олександра Прохасько, Галини Крук, а також вбитих росіянами Вікторії Амеліної й Максима Кривцова. 

Закриє номер есей письменника Остапа Сливинського "До чого нам культура в цей важкий час?". 

Журнал 20TAL виходить з 1980 року. Як написано на їхньому сайті: "[Це] один із провідних учасників літературного, мистецького процесів та соціальних дебатів у Швеції".