"Ля Палісіада" і ще три кандидати. Оскарівський комітет визначився із фільмами, один з яких буде номіновано від України
Про це повідомляє Суспільне із посиланням на Українську кіноакадемію. Український оскарівський комітет закінчив приймати заявки та визначився із фільмами, один з яких буде висунуто на "Оскар" у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм” від України.
Вибирати будуть з чотирьох стрічок, дві з яких стосуються минулого, дві — теперішнього. З рішенням комітет повернеться 9 вересня після того, як "перевірить фільми на відповідність вимогам Американської академії".
"Будинок «Слово». Нескінчений роман". Тарас Томенко.
Чорно-біла історична драма про харківський будинок "Слово" та його мешканців — українських письменників Розстріляного відродження (Хвильовий, Тичина, Симоненко та інші), яких совєти помістили туди не для комфортної праці, а для нагляду та подальших репресій.
Вдала ревізія минулого, візуально зроблена на перехресті соцреалізму з експресіонізмом.
"Ля Палісіада". Філіп Сотниченко.
Також вдала ревізія минулого, тільки тепер українських 90-х.
У 1996 році двоє друзів — судовий психіатр та детектив міліції — розслідують вбивство напередодні підписання протоколу № 6 Європейської конвенції з прав людини та скасування смертної кари. У теперішньому їхні діти відчувають на собі згубний вплив батьків, їхніх помилок та спадку 90-х.
"Мирні люди". Оксана Карпович.
Документальна стрічка Оксани Карпович вийшла в прокат сьогодні, але вперше змусила заговорити про себе ще у лютому на Берлінському кінофестивалі.
Режисерка знайшла дієвий спосіб викрити сутність росіян: вона зіставила кадри із наслідками їхніх дій в Україні (розбомблені дома, міста, автівки, військова техніка і так далі) із не менш страшним звуковим рядом — перехопленими розмовами окупантів з дружинами, партнерками, мамами.
Ефект протверезить навіть затятого русофіла.
До слова, "Мирні люди" можна спокійно висувати й у документальній категорії.
"Ми були рекрутами". Любомир Левицький.
Пропагандистське (в доброму розумінні цього слова: прославляння воїнів ЗСУ) мок'юментарі про бійців 3 окремої штурмової бригади.
За сюжетом вигаданий персонаж на прізвисько Журналіст вирішує стати до лав славетної бригади, щоб побачити війну не через фільтр репортажної роботи, а у всій "красі".
У Левицького вийшло завзято та щиро, але це не оскарівський формат зовсім. Тому ця стрічка у фінальному списку провокує питання.