Майкл Дуглас вирішив зав'язати з акторством. Але, як каже актор, це в жодному випадку не про пенсію

Не можна сказати, що 80-річний Майкл Дуглас офіційно вийшов на пенсію, але не варто очікувати його повернення на екрани найближчим часом. Легендарний актор ("Волл-стріт", "Основний інстинкт") та продюсер ("Пролітаючи над гніздом зозулі") під час відвідування Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах заявив, що не має "жодних реальних намірів" знову зніматися.

Його останніми роботами були: мінісеріал "Франклін", де він блискуче зіграв Бенджаміна Франкліна та документальний фільм "Америка, що палає", де він виступив закадровим оповідачем. У 2025 році повинна вийти драма "Дивлячись крізь воду"; далі у Дугласа графік вільний.  

"У мене була дуже насичена кар'єра. Я свідомо не працював із 2022 року, тому що зрозумів, що мушу зупинитися", — сказав Дуглас: "Я майже 60 років працював дуже інтенсивно й не хотів стати одним із тих людей, які вмирають просто на знімальному майданчику. Я дуже задоволений, що взяв паузу. У мене немає справжнього наміру повертатися. Але я не кажу, що пішов на пенсію, бо якщо трапиться щось особливе — я повернуся. Але в іншому разі — я абсолютно щасливий. Мені просто подобається спостерігати, як працює моя дружина [Кетрін Зета-Джонс]".

Раніше в інтерв’ю Deadline Дуглас сказав, що перебуває у творчій "паузі": "Я насолоджуюся своєю паузою і своїм життям. Було дуже виснажливо одночасно керувати продюсерською компанією й акторською кар’єрою. Якщо з’явиться щось справді цікаве — я погоджуся. Але я не відчуваю внутрішньої потреби. Я все ще продюсую. Мені досі подобається збирати команду".

Він також заявив, що навряд чи повернеться до Marvel: на запитання про можливу співпрацю Дуглас відповів: "Не думаю". У цьому кіновсесвіті актор, нагадаємо, грав професора Генка Піма, який винайшов пімову частинку, яка надала можливість Людині-мурасі зменшуватися. Востаннє він з'явився в ролі Піма в фільмі "Людина-мураха та Оса: Квантоманія".

Пізніше на кінофестивалі в Карлових Варах Дуглас поділився спогадами про співпрацю з режисером Мілошем Форманом під час створення "Пролітаючи над гніздом зозулі", що цього року святкує своє 50-річчя. Це була перша продюсерська робота Дугласа. За його словами, Форман відіграв ключову роль у формуванні правильного тону екранізації роману Кена Кізі.

"Мій партнер Сол Зенц і я проводили співбесіди з багатьма режисерами, але нас розчаровувало, що вони тримали свої ідеї при собі", — розповів Дуглас: "Найважливішим було те, як Мілош знайшов гумор у цій історії, не висміюючи людей, а сміючись разом із ними. Ми запросили Мілоша до мого будинку в Каліфорнії. Він відкрив сценарій на першій сторінці й почав детально розповідати, що саме він зробить — сторінка за сторінкою. І ми з Солом сказали: “Дякувати богові, нарешті хтось готовий поділитися з нами своїм баченням”. Мілош пройшов через увесь сценарій, і я пам’ятаю, як ми з Солом обійнялися й сказали: “Ми знайшли свого режисера!”".

На питання, як він сьогодні ставитеся до фільму, Дуглас відповів: "Я думаю, що фільм відображає те, що відбувається зараз в Америці, з погляду президентства та боротьби, яку ми ніколи не очікували побачити в нашій країні: боротьби за демократію. Існує паралель між медсестрою Ретчед та системою, в рамках якої вона діє, і тим, що відбувається в Америці сьогодні. Ми, безумовно, зараз зазнаємо нападок у нашій країні. Але я також згадую виробництво як чарівний процес і з найбільшим задоволенням від того, скільки я дізнався і наскільки важливим це було для моєї кар'єри продюсера. Сол Зенц, мій колега-продюсер фільму, був дивовижною людиною, триразовим переможцем премії за найкращий фільм, факт, який можливо, не отримує належного визнання".

На додачу до "Пролітаючи над гніздом зозулі" Зенц отримав два головні "Оскари" за фільми "Амадеус" (також Мілоша Формана) та "Англійський пацієнт" Ентоні Мінгелли.