На кінофестивалі в Карлових Варах Стеллан Скашгорд розповів про свої гонорари та пройшовся по стану кіноіндустрії

Один з найвидатніших акторів сучасності, якого тільки що проігнорували на "Еммі", відвідав кінофестиваль в Карлових Варах, де отримав Кришталевий глобус за видатний мистецький внесок у світове кіно. Й із притаманною йому відвертістю та гостротою розуму наговорив купу цікавих речей.  

Зокрема з'ясувалося, що Стеллан Скашгорд погодився на нижчу зарплату та став виконавчим продюсером фільму Йоахіма Трієра "Сентиментальна цінність" — володаря Гран-прі цьогорічного Каннського кінофестивалю — тому що хотів забезпечити знімальній групі якісні обіди.

"Спочатку я не мав бути [виконавчим продюсером], але я сказав: "Я ніколи не зніматимусь у Норвегії без спеціального контракту". Після "Безсоння" [трилер Еріка Шьолдб'єрґа 1997 року, який у 2002-му перезняв Крістофер Нолан] я зібрав усю знімальну групу й сказав: "Я більше ніколи не зніматимусь у цій країні — якщо не буде нормальних обідів", — розповів Скашгорд під час круглого столу на кінофестивалі.

"Я схуд на вісім кілограмів під час зйомок "Безсоння". Нам зазвичай давали нарізаний батон й пластикову салямі. І все!" — сказав він й додав: "Після цього я ще знімався в Норвегії, але в контракті завжди було прописано, що всі мають отримувати обіди європейського рівня. А це недешево. Норвегія — найбагатша країна, але витрачатися на їжу вони не хочуть".

Скашгорд додає: "Я зменшив свою зарплату десь на пів мільйона крон, щоб оплатити харчування для всієї команди. Продюсер сказав: "Отримаєш за це продюсерський кредитс". І ще — їжу мають подавати на справжньому посуді, жодних пластикових тарілок чи паперових пакетів. І ніхто не стоїть у черзі — всі мають сісти й поїсти. Це робить усіх щасливішими й сам фільм кращим. Відтоді я не зняв жодного поганого фільму в Норвегії".

Коли Петтера Борглі, одного з продюсерів  "Безсоння", запитали про якість харчування на зйомках, він відповів електронною поштою: "Без коментарів (це було 29 років тому) ;)".

Скашгорд отримує багато схвальних відгуків за роль Густава Борга у фільмі "Сентиментальна цінність" — літнього режисера, який намагається налагодити стосунки зі своїми доньками, зокрема з акторкою у виконанні Ренате Рейнсве. Стрічці пророкують "оскарівське" майбутнє.

"... Але [Йоахім Трієр] працює дуже делікатно, і мені це дуже подобається", — каже актор: "Проблеми, які він порушує у фільмі, не мають вирішення — і це добре. Але ця родина стала ближчою — і це прекрасно".

Втім, Скашгорд — інший батько, ніж Густав, який, за його словами, "не має інструментів, щоб розплутати ці емоційні вузли": "Моя батьківська перевага була в тому, що я чітко показував: я — з вадами, я — людина, не стою на п'єдесталі й не маю жодних особливих прав через те, що я батько. Я не ухвалював рішень за своїх дітей, не цензурував їх. Вони можуть говорити все, що завгодно, допоки поважають інших. У мене восьмеро дітей, і вони дуже хороші. Не знаю, наскільки я їх зіпсував, але принаймні вони мали свободу зіпсувати себе самі".

Скашгорд ніколи себе не обмежує — особливо, коли йдеться про їжу чи кіно: "Є багато людей, які обмежують себе в їжі. Кажуть: "Я не їм м’яса". А я їм усе. У мене великий апетит до життя. Але справа не в жанрі — жанр не робить фільм поганим. Причина — у ліні. Американські фільми, в яких я знімався, робили дуже талановиті режисери. Наприклад, "Ронін" Джона Франкенгаймера, "Дюна" Дені Вільнева чи мій перший фільм для Marvel. На жаль, я підписався одразу на чотири. Але перший зняв Кеннет Брана!".

Він додає: "Ці проєкти мають цінність, навіть якщо є частиною великої системи. Проблема не в проєктах, а в самій неокапіталістичній системі, у якій ми живемо, де все належить інвестиційним фондам. Наприклад, коли AT&T, чортова телефонна компанія, поглинула Time Warner. Телефонна компанія! І глава AT&T сказав людям з HBO: "Досить цього мистецького лайна, знімайте щось легше, щоб ми мали свої 15%". Це жахливо".

Переїзд до США, за його словами, "не мав би сенсу": "У мене, чорт забирай, восьмеро дітей — я б збанкрутував, ще не зійшовши на берег. Школи для восьми дітей, університети, медицина?! Не кажучи вже про дружин".

Та хоча фільми середнього бюджету "на жаль, зникли" і як наголошує Скашгорд: "Саме в них грали найкращі актори, писали найкращі сценаристи, працювали найкращі режисери. Я дуже за ними сумую. Думаю, ми всі сумуємо", — він каже, що незалежне кіно "все ще живе".

"Я все ще отримую від цього величезне задоволення", — каже він: "Бути на знімальному майданчику — ось де справжня радість. І коли я був молодшим, тусити всю ніч теж було весело".