В новому фільмі Педро Альмодовара Тільда Свінтон помирає від раку. На прем'єрі у Венеції режисер виступив за право на евтаназію у всьому світі

Попри безумовну драматичну витонченість майже кожного фільму Альмодовара, іспанський майстер часто підіймає у своїх роботах й соціально важливі теми. Наприклад, у попередній стрічці "Паралельні матері" режисер всю дорогу делікатно підводив глядача до питання розміром із цілу націю: наслідків громадянської війни в Іспанії, які досі лунають в суспільстві.

У фільмі "Все про мою матір" підіймалася тема стигми, якою суспільство виділяє людей із ВІЛ/СНІДом. 

В новій повнометражній роботі Альмодовара — першій англомовній в його кар'єрі драмі "Сусідня кімната" — розповідається історія двох давніх подруг: письменниці Інгрід (Джуліанн Мур) та журналістки Марти (Свінтон). Остання повільно згасає від онкологічного захворювання. Обидві ведуть довгі філософські розмови про минуле, про досягнення, помилки та про смерть й евтаназію.   

Останнє — найважливіше.

"Цей фільм виступає за евтаназію", — сказав 74-річний Педро Альмодовар на пресконференції на Венеційському кінофестивалі. Режисер додав: "Це те, чим ми захоплюємося в персонажі Тільди, вона вирішує, що позбутися раку можна лише шляхом прийняття рішення, яке вона насправді приймає. "Якщо я потраплю туди раніше, рак мене не переможе", — каже вона. І тому вона знаходить спосіб досягти своєї мети за допомогою своєї подруги, але їм доводиться поводитися так, ніби вони злочинці".

Іспанія легалізувала евтаназію у 2021 році і є однією з 11 країн, у яких дозволена будь-яка форма асистенції при смерті. У Великій Британії допомога в самогубстві карається позбавленням волі на строк до 14 років, тоді як евтаназія розглядається як ненавмисне вбивство або вбивство. Максимальне покарання — довічне ув'язнення.

"Повинна існувати можливість евтаназії в усьому світі", — заявив Альмодовар і під час розмови з журналістами, і власне своїм фільмом. "Це має бути врегульовано, і лікарю має бути дозволено допомагати своєму пацієнту".

Свінтон, своєю чергою додала, що вона не боїться власної смертності: "Особисто я не боюся смерті й ніколи не боялася. Я знаю, що ми зупиняємося... Я знаю, що це наближається, я відчуваю це наближення і бачу це наближення. Я підтримую своїх друзів, скажімо, коли вони переходять. Я думаю, що вся подорож до прийняття смерті може бути довгою для деяких людей та з якихось причин і з певним досвідом у моєму житті вона прийшла досить рано".

Дати української прем'єри стрічки "Сусідня кімната" поки немає.