Закінчився Каннський кінофестиваль. Головний приз отримав фільм про любов до сина російського олігарха

Вчора ввечері роздали призи 77-го Каннського кінофестивалю. Журі під керівництвом американської режисерки та сценаристки Ґрети Ґервіґ віддало головний приз, Золоту пальмову гілку, фільму "Анора" американського режисера Шона Бейкера. У стрічці розповідається історія стриптизерки, на ім'я Анора, яка заводить роман з Іваном — сином російського олігарха. Останній виступає проти. Пара тікає на зустріч своєму щастю. 

Події цієї зворушливої, втім, чергової варіації історії Попелюшки відбуваються на Брайтон Біч — осередку росіян в Нью-Йорку, які живуть там поколіннями, законсервовані у суміші "совку" та американського капіталізму. Сюжет про стриптизерок та взагалі про людей, які обирають життя всупереч обставинам суто шон-бейкерівський ("Проєкт «Флорида»"). Те, що Ґервіґ дала фільму головну нагороду також не викликає здивувань: "Анора" не тільки була серед лідерів фестивальних рейтингів, сльозлива історія Бейкера римується із сентиментальністю президентки журі та її власною тягою до простих людських історій про подолання соціальних несправедливостей.  

Проте не зрозуміло навіщо в "Анору" було тягти росіян. Це стосується й сюжету, й кастингу: головні чоловічі ролі у фільмі зіграли російські актори Марк Эйдельштейн та Юрій Борисов. Й дратує моральна нерозбірливість журі та Ґервіґ, які продемонстрували свою емоційність та передбачуваність, втім, вони ж продемонстрували своє повне нерозуміння того, що відбувається у реальності. За їх версією співчуття заслуговують російські мажори, а українці, які кожного дня потерпають від обстрілів росіян — ні.

Цікаво, журі розуміло, що їхнє рішення підіграє російській пропаганді та олюднює росіян в очах західного глядача? 

Також поки не зовсім зрозуміло, чи будуть стрічку показувати в Україні. Раніше Одеський міжнародний кінофестиваль традиційно показував переможців Канн, потім — осінній Київський тиждень критики. 

Гран-прі фестивалю отримала індійська (перша з 1994 року) стрічка "Все, що ми уявляємо як світло" режисерки Паял Кападії. 

Приз журі отримав француз Жак Одіар ("Пророк") за фільм "Емілія Перес". Найкращим режисером було названо португальця Мігеля Гомеша, автора фільму "Велика подорож". Нагороду за найкращий сценарій віддали француженці Коралі Фарже (фільм із Демі Мур "Речовина"). 

Найкращим актором став Джессі Племанс ("Види доброти"). Найкращою акторкою — ансамбль актрис з мюзиклу Жака Одіара "Емілія Перес". 

Іранець Мохаммад Расулоф, який втік з батьківщини (де йому загрожував термін у в'язниці за професійну діяльність) та презентував свій новий фільм "Насіння священного інжиру" в Каннах втішився спеціально вигаданим для нього Спеціальним призом журі. Нагорода явно символічна: за версією журі іранський дисидент також не заслуговує на співчуття.